Герої Дебальцевого: сержант Андрій Асмолов (“Ендрю”)

Андрій Асмолов Ендрю 40 батальйон БТрО Кривбас

Сержант Андрій Асмолов (“Ендрю”)

Сержант і командир взводу технічного забезпечення 40 окремого мотопіхотного батальйону Сухопутних військ Андрій Асмолов прослужив за мобілізацією 9 місяців, зумів вибратись живим з Іловайського котла. Врятував багатьох своїх побратимів по 40-му БтрО “Кривбас”. Але наступний Дебальцевський “котел” забрав його життя.

Розповідає Руслан Гурський, молодший сержант і командир одного зі взводів 40-го батальйону:

“Андрій Асмолов загинув якраз у мій день народження, 12-го лютого. Ми, починаючи з 11-го лютого в складі групи з шести військовослужбовців прибули на підкріплення на опорний пункт “Мойша”, що був розташований на східній околиці Дебальцевого. Андрій поїхав добровільно — єдиний зі свого взводу технічного забезпечення, командиром якого він був у званні сержанта. Він чудово розбирався в техніці. Його позивний був “Ендрю”, – згадує Руслан.

Перед Андрієм і Русланом на “Мойші” стояло завдання допомогти утримувати позиції, хоча багато хто там вже починав розуміти, що це втрачає сенс. Адже донські казаки продовжували застососувати проти 40-го батальйону тактику “малих груп” і по 5-6 осіб вздовж залізничних колій щодня просочувалися до передмістя Дебальцевого та дедалі інтенсивніше атакували позиції з тилу.

“Ми з Андрієм захищали позицію, яка називалася “Олімп”. Це була висота, а саме шахтний терикон — пригадує молодший сержант Гурський. — Того дня донські казаки напали на нас з тилу і ми намагались утримували кругову оборону. Боєприпаси в нас потроху закінчувалися. Пам’ятаю, що в якийсь момент бою я потягнувся за пластиковою пляшкою з водою, щоб напитися. І в цей момент в наш окоп влучила ворожа міна. Один осколок поранив мені ногу, але основна маса осколків уразила Андрія, який був поруч. Його тіло вивезли з “Олімпу” до базового табору 40-го батальйону через чотири години, коли з’явилася можливість евакуації”.

“Я знав Андрія Асмолова з часу нашої мобілізації до новоствореного 40-го Бтро “Кривбас” в травні 2014 року. Він був веселим, добрим і цікавим. Знаю, що раніше він служив в прикордонних військах. Якось моя дружина прислала мені пару зелених “тельняшок”, одну з яких я подарував Андрію. Він був дуже радий такому символічному подарунку й з того часу постійно носив ту зелену “тельняшку”. В ній його і поховали в рідному Нікополі Дніпропетровської області” — розповів Руслан Гурський.

На момент загибелі в бою під Дебальцевим сержанту Асмолову був 41 рік. В нього залишилися мати, брат, дружина та двоє дітей — син і донька.

До мобілізації Андрій Асмолов 13 років пропрацював в органах внутрішніх справ. Розкривав кримінальні злочини, проводив поліграфічні тестування. Колеги по правоохоронних органах згадують його як надійну людину, віддану своїй справі. Бойові побратими з 40-го батальйону завжди берегтимуть світлу пам’ять про Андрія Асмолова.

Андрій Асмолов Ендрю 40 батальйон БТрО Кривбас

Андрій Асмолов в Дебальцеве (другий зправа)

Advertisements

Залишити коментар

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s