Рядки з дитячих листів: “Люди, давайте жити в мирі! Нам не потрібна війна!”

“Я не хочу, щоб ішла війна! Нехай мирно ростуть діти, не лякаються вибухів бомб, нехай не повторюється Придністров’я, щоб не плакали матері над загиблими синами!” Такі рядки написала в своєму листі бійцям в зону антитерористичної операції учениця 7-го класу Балясненської загально-освітньої школи І-ІІІ ступенів в Полтавській області Ірина Манько.

Так сталося, що послання цієї дівчинки разом із сотнями послань від інших дітей з сільських шкіл Полтавщини надійшло до бійців нашого 40-го батальйону Збройних сил України, який зараз виконує бойові завдання в зоні АТО на Донбасі. Ці листи вразили нас своєю щирістю. Отже ми вирішили процитувати деякі з них і таким чином подякувати та відповісти цим діткам.

“Мені 10 років і у мене була мрія стати письменницею та писати казки”, – ділиться з нами своїми думками дівчинка Світлана Яковенко з Петро-Давидівської школи Диканського району Полтавської області. – “Але тепер моя мрія, щоб був мир на Вкраїні, щоб росіяни просили про пощаду навколішки!”.

лист АТО Полтавщина

“Зі сльозами на очах моя мама дивитися новини з АТО по телевізору”, – пише нам інша учениця з 5-го класу Балясненської ЗОШ Полтавщини, яку звуть Яна Артюх. – “Я ще мала, але розумію маму, бо в мене є брат Владік, який в 2015-му році закінчить школу. Боюся навіть подумати про те, що його можуть забрати на війну!”

Привіт, сміливий, вірний мій солдате!
Коли ти повернешся? Я чекаю.
Молюсь за тебе, мій вкраїнський брате.
І уночі так тяжко засинати…”

Це – уривок з вірша школярки Каріни Куценко з села Базилівщина Машівського району Полтавської області.

“Поки ви захищаєте нашу країну, ми впевнені, що буде мир. В свою чергу ми обіцяємо сміливо і гарно навчатися, й сумлінно виконувати домашні завдання!”, – обіцяють нам школярки Юля і Люда Вовнянко з смт Чутове на Полтавщині.

“Тепер і ми знаємо, скільки горя і лиха завдає людям війна. Мій брат Максим і дядько Павло воюють за незалежність нашої країни на Сході”, – ділиться враженнями в своєму листі учениця Карина Шиян. – “Я не хочу, щоб гинули люди. А хочу, щоб мої рідні повернулися додому живими і здоровими! Якби я була чарівницею, то облетіла б усю планету, щоб сказати всім: “Люди, давайте жити в мирі! Нам не потрібна війна!”

“До тебе, солдате, звертаюся я. До Бога злітає молитва моя. Скоріше одужуй і духом міцній! Ти дуже потрібен Вкраїні своїй”, – бажає нам школярка Владислава Колісник з сільської школи в Полтавській області.

Учениця 8-го класу з села Базилівщина Катя Дузенко теж склала вірш, пригадавши загибель над контрольованим терористами Донбасом пасажирів рейсу Малазійських авіаліній:

Чи розкаже хто, чия в тім вина?
Скільки горя й сліз принесла війна!
Чому літак один під приціл летить?
Молоді життя обірвала мить.
Запалю свічу, надішлю тепло.
У безсмертя їм відкрию вікно.

Листи одразу від 15 учнів надійшли в єдиному конверті із Зубанівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Глобинського району Полтавської області. В них побажання миру та якнайшвидшого повернення бійців додому. Наведемо підбірку цитат: “Сподіваюся, вам видали зимовий одяг… Гроші, що назбирали на солодкому ярмарку, ми передали в АТО… Я 2 рази перерахував кошти для армії по телефону… В нас село тихе, але не хватає батьків. Тому, повертайтесь, будь ласка!..”

Ті ж малята, які ще не вміють писати і ходять до дитячого садка “Калинка” в селі Кукобівка Полтавської області, прислали нашим солдатам на передову свої малюнки, сповнені світла і радості:

дитячий малюнок АТО Полтавщина

А на завершення процитуємо лист учениці 9-го класу Балясненської ЗОШ на Полтавщині Вікторії Пономаренко: “Дуже люблю ходити у вишитій бабусею вишиванці. Вона вишивала її, співаючи. Але тепер бабуся часто плаче, переглядаючи теленовини. Коли я запитую, чому сльози, вона відповідає: “Жалко діточок. За що вони гинуть?” Бабусечко, рідненька, не плач! Заспокойся! Я знаю, що ти не діждалася з фронтів Великої Вітчизняної свого батька, який поліг за твоє мирне дитинство. А сучасні молоді солдати теж захищають наше дитинство, наш мир і спокій. Я дуже ними горджуся. Вони – справжні герої, не підведуть своїх бітьків і дідів. Скоро ми будемо знову святкувати Велику Перемогу в нашій славній Україні!”, – підкреслила школярка Вікторія з Полтавщини.

Advertisements

Залишити коментар

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s